СХВАЛЕНО                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням                                                                                    Рішенням

пед. ради від  04.10 2023 р.                                                   Кодимської міської ради                                                                       

(Протокол № 2)                                                                           від  ________________                                                                                                                                          

                                                                                         №_______________

Стратегія розвитку

комунального закладу

"Опорний заклад

"Кодимський ліцей №2" 

Кодимської міської ради

Подільського району

Одеської області

на 2023-2027 роки

м.Кодима

2023 р.

1. Вступ

Сьогодні постала гостра потреба змін в роботі  школи задля покращення життя у суспільстві. Школа вже не працює тільки на передавання знань, це інституція, що об’єднує ЗНАННЯ І ЦІННОСТІ суспільства – свободу, відповідальність, безпеку, довіру, навички роботи в команді.  Культура організації взаємодії має бути направлена, насамперед, на зміну стратегії мислення, на вироблення патернів  від “Я – цінностей” до “Ми – цінностей”. Дитиноцентризм і педагогіка партнерства пріоритетні.

Підготовка Стратегії розвитку комунального закладу "Опорний заклад "Кодимський ліцей №2" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області на 2023-2027 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя, в основі якого закладена повна академічна свобода.

Існує тісний зв’язок між організаційною культурою і ефективністю навчання, це залежить від потреб і цілей самої дитини. На перший план виступає мотивація учня. Головне – не втратити її на уроках та в шкільних справах, зуміти зрозуміти запити сучасної дитини. Кожен учень має свій потенціал,  індивідуальні обдарування і здібності, які треба розгледіти і організувати його ріст та розвиток.  Добре, що НУШ це пропагує і реалізовує.

В закладі виділено два основних непорушних правила в роботі, якими керуються:
 - організація середовища уроку, побудованого на демократичних цінностях ;
- формування стосунків через  взаємодію в команді.

Тільки тоді середовище уроків переноситься в сім’ю і відбувається по-іншому розподіл зони відповідальності здобувача освіти, виробляється культура спілкування,  учень автоматично робить власний вибір, забезпечуючи свою свободу, і, власне, таким чином  формує свою індивідуальну освітню траєкторію.

Шлях змін– індивідуальний і особливий, нема всеохопної стратегії розвитку, в кожної школи вона збіжна, але, з тим, і самобутня. Важливо, щоб ми могли користуватися управлінськими рішеннями і розвитком команд, що приходять з бізнесу. Вони дають результат. Це фасилітація, коучинг, тренерство, що робить з колективу команду.

Найбільше довірі та свободі заважає вибудувана вертикаль управління зверху донизу.  Потрібно відійти від посади директора до месійної ролі, від функціонування до розвитку. Стати лідером і наставником. Лідерство – це вибір, а не посада. Головне – не боятися делегувати обов’язки людям, які мають бажання вдосконалювати систему освіти.

Важливо, щоб громада підтримувала школу, бо сьогодні заклад освіти – це і є громада, це батьки, випускники, всі небайдужі, хто має відношення до нього.
Це стейкхолдери - зацікавлені сторони, фізичні та юридичні особи, які мають легітимний інтерес щодо освітньої діяльності і певною мірою залежать від неї або можуть на неї впливати, в т.ч. і матеріально.
Важливо вміти домовлятися і пояснювати іншим, чому саме реалізація того чи іншого проєкту буде важлива, чому ви в це вірите і який буде результат.

2. Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Основними стратегічними завданнями розвитку закладу на 2023 – 2027 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому  та профільному рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства.

8. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

8. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

9. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

10. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

11. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

12. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).

13. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

14. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

15. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

16. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу.

17. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному веб-сайті та сторінках соціальних мереж закладу освіти.

3. Загальні положення

Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готової до життя з самореалізацією компетенцій, наданих під час здобуття освіти.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Стратегія розвитку закладу, допоможе вирішити такі завдання:

– організація освітньої роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України «Про освіту», підтримка обдарованої молоді;

– створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти попередження булінгу;

– організація моніторингів якості знань та надання освітніх послуг;

– професійний розвиток педагогічних кадрів;

– забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

– забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України про освіту та Концепція НУШ орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

– орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

– здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

– володіння іноземними мовами;

–наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом та самостійно, з довідковою літературою;

–високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

– вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

– готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

–формуванню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на застосування сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи».

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті – виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості – громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими – фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього – будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі педагогіки партнерства – тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

4. Загальна стратегія розвитку закладу

Системний аналіз теперішньої ситуації в закладі відбувався за допомогою ефективного інструменту бізнес-планування, що використовується для формування стратегій – SWOT, який виявляє сильні, слабкі сторони, можливості і загрози:

Strength - Сильні сторони:

• історія, традиції і визнаний авторитет та репутація закладу;
• спроможність закладу забезпечувати велику кількість дітей забезпечувати освітою;
• укриття, що розташоване на території закладу;
• працездатний та компетентний педагогічний колектив;
• соціальна активність учнів, бажання брати участь у волонтерстві;
• результативність участі учнів школи у предметних олімпіадах, конкурсах та різноманітних соціальних та культурних заходах;
• розвинена система громадсько-патріотичного виховання та спортивно-масової роботи;
• вироблені загальні цінності, місія, візія ЗО;
• очікування та бажання змін.

Weakness - Слабкі сторони:

- недостатньо розвинутий імідж навчального закладу;

- відсутність PR-стратегії розвитку іміджу школи.

Opportunities - Можливості:

• задоволення нових освітніх потреб;
• налагодження роботи з іншими структурними підрозділами громади, району та області;
• впровадження інноваційних (продуктивних) технологій;
• надання додаткових освітніх послуг;
• створення нового освітнього простору у тісній взаємодії з засновником;
• покращення матеріально-технічної бази для кабінетів, впровдження STEM освіти;
• створення безпечного освітнього простору для учнів та можливості оволодіння навичками допомоги собі та оточуючим;

 -налагодження співпраці з ГО, міжнародними інституціями, участь у грантових програмах.

Threads - Загрози:

• нове нормативно-правове законодавство;
• зниження освітніх послуг через карантинні обмеження та повітряні тривоги;

- економічний спад у державі через військовий стан і агресію щодо нашої країни; 

-зростання зовнішніх вимог до якості освіти;

-прихильність батьків до традиційних форм та методів навчання та виховання.

Розвиток життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• науково-методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

Цінності закладу:

Місія закладу - працюємо заради:
 -навчання;
-виховання;
-розвитку;
-самореалізації;
-проактивності;

•  нонконформності особистості.

Візія закладу:

станом на перспективу у найближчі п’ять років плануємо досягти результату в розвитку заради  школи, де кожен учень розвивається і натхненно навчається для життя; сучасного простору, що об’єднує однодумців (учнів, батьків, учителів) та надихає вдосконалювати себе і світ; місця, де зростають успішні учні — майбутні лідери, архітектори позитивних змін з великим українським серцем; території довіри та можливостей для постійного розвитку учнів, батьків, учителів; ефективних вчителів-новаторів, що володіють сучасними методами навчання та втілюють прогресивні ідеї; флагману та рушія освітніх інновацій України.

5. Управлінський аспект

Мета управлінської діяльності: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підтримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори трудового колективу (включаючи раду трудового колективу і комісію з трудових спорів);

• педагогічна рада;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоврядування;

• громадські організації.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Пріоритетні напрями з технічним та обслуговуючим персоналом школи:
- довіра;
- моніторинг діяльності;
- за потреби цілодобова допомога.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування.. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про діяльність закладу протягом навчального року, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

ПРОЄКТ : «Колектив – команда» :

Мета: мотивація ефективно працювати в команді.

Шлях реалізації:

- наставництво, фасилітація, модерація і супервізія;
- ведення щоденника особистого зростання;
- кава з директором замість холодно-ввічливих зустрічей;
 - заохочення учасників навчально-виховного процесу та  персоналу;
- п’ятнична розсилка тижневого планування у соцмережі задля налагодження комунікації;
- академічна свобода вчителя у виборі курсів підвищення кваліфікації задля ефективної кадрової політики закладу;
- фліпчарт у методкабінеті з ідеями та пропозиціями;
-світове кафе – легкий і гнучкий спосіб організувати спілкування колег, спосіб зібрати їхні ідеї, думки та пропозиції  в атмосферному та безпечному комфортному середовищі. Обговорення відбувається у малих групах,  тоді хранитель слова представляє відповіді і думки колег.

Очікувані результати: створення команди, де панує мотивація до роботи і сприятливе психологічне середовище

Дедлайн:5 років

ПРОЄКТ «Розумний простір»

Мета: розміщення навчальних матеріалів на сходах, підлозі, дверях закладу.

Шлях реалізації :

– новий дизайн сходів, стін, підлоги, дверей, що вносить яскраві барви в інтер’єр та екстер’єр навчального закладу  та допомагає вивчити навчальний матеріал – від абетки до таблиці множення, ABC.

Очікувані результати: створення естетичного середовища всередині  та зовні школи.

Дедлайн: 5 років

ПРОЄКТ: «Укриття»
Мета: забезпечення можливості продовжувати навчальні заняття під час повітряної тривоги, естетичне оформлення простору.

Шлях реалізації :

- підтримання об’єкта в належному технічному, санітарному, протипожежному та естетичному стані;

- сучасний ремонт та обладнання у бомбосховищі закладу.

Очікувані результати: можливість навчатися в сховищі та технічно оснащити укриття школи.

Дедлайн: 5 років.

6. Методичний аспект

Мета методичної роботи закладу: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно-орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях та сертифікації.

ПРОЄКТ: “Кабінет Безпеки” :

Мета: популяризація оновленої шкільної дисципліни з метою отримати більше актуальних знань, навичок і життєво необхідних вмінь  з військово-медичної підготовки, цивільного захисту, дотримання власної безпеки під час надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, співпраця з громадськими та волонтерськими організаціями, спілкування з ветеранами. Відкриття кабінету безпеки у закладі.

Шлях реалізації :

Оформлення «Кабінету Безпеки» в закладі освіти. Проведення в ньому відповідних занять з домедичної підготовки і самодопомоги, співпраця з представниками Червоного Хреста, військовослужбовцями, підрозділами Патрульної поліції та ДСНС з освітньою метою.

Очікувані результати: створення «Кабінету Безпеки» в закладі, оволодіння практичними навичками з даного питання.

Дедлайн: І семестр 2023 -2024 н.р.

ПРОЄКТ: «Lounge zone»

Мета: створення відокремленого місця для відпочинку на коридорах школи та подвір’ї.

Шлях реалізації :

- місця в коридорах та подвір’ї, де кожен може розслабитись та насолодитись тишиною та спілкуванням з близькими та друзями задля релаксації, котре облаштоване  пуфами або лавочками.

Очікувані результати: створення середовища відпочинку учнів

Дедлайн: 5 років

ПРОЄКТ: «Стем лабораторія»

Мета: створення відокремленого місця для стем освіти, що є вимогою часу

Шлях реалізації :

-концентрація на п’яти напрямах: природничі науки (Science), технології (Technology), інженерія (Engineering), мистецтво (Art) та математика (Mathematics), збір обладнання, щоб складні процеси пояснити за допомогою візуалізації, дитина отримує не просто набір фактів – вона відразу пробує застосувати знання на практиці.

Очікувані результати: створення стем лабораторії.

Дедлайн: 5 років

7. Виховний аспект

Мета виховної роботи: сприяння в розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1.Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

3.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.

6.Затвердження культури здорового способу життя.

7. Виховання активної громадянської позиції через залучення до волонтерської діяльності.

Шляхи реалізації:

1.Організація і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики.

2. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів, у тому числі дітей пільгових категорій.

3. Здійснення соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО.

4. Мобілізація загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання школярів; спрямування виховної роботи на прищеплення здорового способу життя та зміцнення моральності.

5. Створення оптимальних умов для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей обдарованих дітей у всіх напрямах: інтелектуальному, творчому, спортивному, естетичному.

6. Організація діяльності закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського колективу.

7. Впровадження активних форм виховної роботи шляхом застосування інноваційних методів та прийомів.

ПРОЄКТ: Простір “Концепторія. Тріалія”:

Мета: створення простору для учнівського самоврядування.

Шлях реалізації:

- заснування шкільної телестудії, за яку відповідатиме учнівська шкільна республіка «Тріалія»;
-  збір контенту для соцмережі фейсбук про висвітлення життя в школі, обробка та публікація цих матеріалів.

Очікувані результати: створення осередків самоврядування у закладі

Дедлайн:1 рік

8. Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням:

• індивідуальних особливостей;

• здібностей;

• умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

– ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

– умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

– умов для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування:

• стійкої мотивації до здобуття освіти;

• високої духовної культури та моральних переконань;

• трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

 Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей; • схильностей; • потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів; дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

ПРОЄКТ «GIZ. Co-working»

Мета: створення майданчику творчого розвитку учнів та сприятливого психологічного середовища для учнів - «Рух, Ігри, Спорт та Креативність”, «Безпечний простір для дитини».

Шлях реалізації:  створення місця особистого простору учнів, вчителів та батьків для навчання, колективної роботи чи дозвілля. Це простір, де учні можуть залишитися після уроків, щоб зробити домашні завдання чи почилити після уроків. Тут проводить тренінги психолог та педагог-організатор. Тут також функціонує осередок шкільного самоврядування з фліпчартом для збору ідей чи пропозицій.

Очікувані результати: створення осередку для психосоціальних, групових занять з дітьми та Ігротек; вдосконалення особистих, соціальних, методологічних та практичних навичок, для ефективної організації тренінгів з психосоціальних занять з дітьми та організації Ігротек; вивчення та практика застосування психосоціальних занять з дітьми: творчі заняття, рухливі заняття.

Дедлайн: 1 рік

ПРОЄКТ: «Інклюзія без ілюзій»

Мета: в рамках шкільного простору створити ресурсну кімнату в закладі.

Шлях реалізації :

- створення комфортного оточення та середовища для людей з ООП, можливість працювати тут з учнями з ООП та їх батьками.

Очікувані результати: створення ресурсної кімнати в закладі.

Дедлайн: 2 роки

9. Модель випускника:

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

– має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

– є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

– уміє критично мислити;

– здатний до самоосвіти і саморозвитку;

– відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

– уміє опрацювати різноманітну інформацію.

ПРОЄКТ: Простір “Батьки, педагоги, учні”:

Мета: створення трикутника ефективної роботи задля створення всебічно розвиненої особистості.

Шлях реалізації:

• налагодження тісного зв’язку школи з батьками;
• активізація роботи батьківського комітету щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти;
• пропагування педагогічних знань, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків;
• допомога батькам в оволодінні системою умінь та способів комунікації, необхідних для організації діяльності дитини вдома;
• впровадження форм роботи з сім’єю, що сприяють гуманізації
  взаємовідносин „педагоги – батьки”;
• батьки і вчителі повинні стати
  партнерами, активними співучасниками творчого процесу навчання і виховання учнів.

Очікувані результати: налагодження ефективної роботи батьків, педагогів та учнів у закладі.

Дедлайн:5 років

10. Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.  Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

ПРОЄКТ: «Скринька сміливої гривні» 
Мета: популяризація пожертв для військових та ВПО.

Шлях реалізації :

- публікація зборів на потреби військових чи ВПО на сайті школи та соцмережах;
- скринька для пожертв в кожному класі з лейблами;

- співпраця з волонтерськими організаціями громади, району, області;

- проведення відповідних зборів коштів, переказів на рахунки і звітності.

Очікувані результати: створення середовища взаєморозуміння і допомоги людям, які її потребують

Дедлайн: 5 років

ПРОЕКТ: «Greenhouse»

Мета: в рамках шкільного простору постійний моніторинг усіма учасниками учбового процесу чистоти навколишнього середовища та ефективного використання території всередині та зовні в закладі.

Шлях реалізації :

- використання коридорів та класів, як оранжерей;

- вивіз будівельних відходів з території закладу;

- співпраця з організаціями для установлення сонячних панелей;

-створення естетичного розарію на клумбі внутрішнього подвір’я школи.

Очікувані результати: створення естетичного середовища та корисного простору закладу.

Дедлайн:5 років

11. Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми, сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в школі сприяє:

• розкриттю та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
• удосконаленню мотиваційного середовища дитини;
• широке застосування методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проєкти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду;
• особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг та підвищення професійної майстерності педагогів шляхом проходження сертифікації;
• накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);
• здійснюється комп’ютеризація освітнього процесу;
• здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;
• посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;
• створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;
• упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;
• автономія закладу ( академічна, організаційна, кадрова, фінансова).

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у опорному закладі «Кодимський ліцей №2»

Кодимської міської ради Подільського району Одеської області

 Загальні положення 

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у опорному закладі

«Кодимський ліцей №2» Кодимської міської ради (далі – Положення) розроблене

відповідно до частин 2, 3 статті 41 Закону України «Про освіту» та статті 39 Закону

України «Про повну загальну середню освіту» і схвалено педагогічною радою закладу

освіти.

1. 1. Основними завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі освіти:

• виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладі освіти;
• встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її цілям;
• підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти;
• вивчення чинників впливу на функціонування школи та якість освіти;
• унормування оцінок результатів освітнього процесу;
• оптимізація освітнього середовища школи;
• створення умов для підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників.
  1. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності, які відтворено у Положенні про академічну доброчесність, яке схвалює педагогічна рада закладу освіти;
• критерії, правила і процедури створення оптимального освітнього середовища;
• критерії, правила і процедури оцінювання досягнень здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури самооцінювання діяльності закладу освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
  1. Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти за процедурами, визначеними в цьому Положенні, здійснюється щороку (у серпні).
  2. Учасниками самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти є керівні працівники закладу освіти, педагогічні працівники, здобувачі освіти, їхні батьки або інші законні представники.

2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти ґрунтується на таких принципах:

• відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
• відповідальності забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;
• системності в управлінні якістю освітньої діяльності та якості освіти;
• здійснення системного моніторингу якості освітнього процесу;
• відкритості інформації та прозорості процедур системи забезпечення якості освіти;
  1. Основні процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти:

• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
• щорічний моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
• моніторинг професійного зростання керівних та педагогічних працівників закладу освіти;
• моніторинг технологій навчання;
• удосконалення навчально-матеріальної бази та інших ресурсів освітнього процесу;
• розвиток інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
• забезпечення ефективної системи та механізмів академічної доброчесності працівників закладу освіти та здобувачів освіти;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню) і мобінгу;
• контроль за дотриманням і виконанням чинного законодавства у галузі освіти, наказів і розпоряджень директора школи.

3. Критерії, правила і процедури створення

оптимального освітнього середовища

1. Створення і оцінювання освітнього середовища закладу освіти  здійснюється за такими критеріями:

• забезпечення безпечних і комфортних умов під час здійснення освітнього процесу та побуту для здобувачів освіти та виконання посадових обов’язків педагогічними працівниками;
• забезпечення необхідними навчальними та іншими приміщеннями для реалізації освітньої програми;
• створення умов для повноцінного харчування учнів;
• застосування підходів для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації новoприйнятих працівників, забезпечення здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності у професійній діяльності педагогічного працівника через супровід та підтримку у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника;
• планування та реалізація діяльності щодо запобігання проявам дискримінації, булінгу (цькуванню);
• облаштування приміщень і території закладу освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
• забезпечення архітектурної доступності території та будівлі для учнів з особливими освітніми потребами;
• формування освітнього простору, що мотивує до навчання.
  1. Оцінювання освітнього середовища відбувається у такі способи:

• спостереження;
• анкетування учасників освітнього процесу.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання досягнень здобувачів освіти

1. Навчальні досягнення учнів закладу освіти оцінюють відповідно до вимог чинного законодавства та «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на офіційному сайті закладу освіти.
2. Основні види оцінювання здобувачів освіти: поточне та підсумкове

(тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

1. Поточний контроль здійснюють шляхом виконання різних видів

навчальних завдань, передбачених навчальною програмою упродовж вивчення теми під час практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних і самостійних робіт та індивідуальних завдань. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень здобувача освіти з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок.

1. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюють шляхом державної підсумкової атестації у формах, встановлених Порядком проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки (далі – МОН) України.
2. З метою відстеження результатів навчання учнів проводиться:

• моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти – один раз на семестр;
• моніторинг наступності між ланками освіти – наприкінці навчального року.

Результати моніторингу обговорюються на педагогічній раді закладу освіти і можуть бути  оприлюднені на офіційному веб-сайті школи.

1. Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання освітніх досягнень проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимоги до педагогічних працівників закладу освіти встановлюються відповідно до розділу VII Закону України «Про освіту» та відповідно розділу Закону «Про загальну середню освіту». Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації. Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

1. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

• стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
• освітній рівень педагогічних працівників;
• вміння педагога планувати свою діяльність та аналізувати її результативність;
• використання компетентнісного підходу до навчання та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти;
• результати атестації і сертифікації;
• підвищення рівня професійної компетентності та майстерності;
• участь у розробці авторських програм та/або навчальних посібників;
• наявність методичних розробок, статей тощо;
• участь в інноваційній роботі, втілення освітніх проектів;
• оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
• показник плинності кадрів.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за планом підвищення кваліфікації, затвердженого педагогічною радою закладу освіти, відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затвердженому Кабінетом Міністрів України та передбачає постійну самоосвіту та будь-які інші види (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) і форми професійного зростання (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

1. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається у такі способи:

• вивчення документації, зокрема календарно-тематичного планування та записів у класних журналах;
• спостереження за навчальними заняттями і пізнавальними заходами;
• інтерв’ю за результатами спостереження за навчальним заняттям;
• анкетування здобувачів освіти та їхніх батьків, інших законних представників.

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управлінська діяльність адміністрації закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду, професійних та ділових якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, яка забезпечувала б належний рівень освіченості і вихованості здобувачів освіти та підготовку їх до життя у сучасних умовах;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
• створення здорової творчої атмосфери у педагогічному колективі.
  1. Оцінювання управлінської діяльності адміністрації закладу освіти здійснюється за такими критеріями:

• наявність програми (стратегії) розвитку та системи планування діяльності закладу освіти;
• сформованість процесу управління внутрішньою системою забезпечення якості освіти;
• здійснення самооцінювання управлінської діяльності;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• планування та вживання заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень і обладнання закладу освіти;
• ефективна кадрова політика керівництва закладу освіти;
• налагодження конструктивної співпраці всіх учасників освітнього процесу;
• упровадження та реалізація політики академічної доброчесності;
• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
  1. Оцінювання управлінської діяльності адміністрації школи відбувається у такі способи:

• вивчення документації, зокрема Програми розвитку, Статуту закладу освіти, плану роботи  на рік, протоколів засідань педагогічної ради, наказів з питань основної діяльності, з питань руху здобувачів освіти та кадрових питань;
• анкетування всіх учасників навчально-виховного процесу.

7. Механізми забезпечення академічної доброчесності

1. Механізм забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» та Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу, схваленого педагогічною радою.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Критерії оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти

  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти